Лісовий масив на його вершині є пам’яткою лісоводства, оскільки насаджений штучно, початок його поклали в 1880-х роках. У ті часи генерал Василь Попов – онук засновника міста Василівки генерала Попова – вирішив поставити замок на горі, сусідній з Лисою. Збережені звідтоді будівлі становлять "Садибу Попова" – історико-архітектурний музей-заповідник, а всі навколишні височини власник маєтку велів засадити деревами. В лісовому масиві на Лисій горі нараховується до 60 різноманітних порід дерев. Найчастіше зустрічаються клени, білі акації, ясени, дуби, сосни (у тому числі кримські) й тополі. Насадження заказника перебувають у віданні Василівського лісництва. Лиса гора представляє інтерес і як пам’ятка геології – її круті обриви над рікою оголюють різноманітні пласти порід. Не менший інтерес ця височина становить і для археологів та істориків. Біля її підніжжя було знайдено могильник V століття до нашої ери (епоха неоліту), численні стоянки кам’яного століття й сліди поселень пізньої бронзової ери.