0 0 0

Про це місце

Після зруйнування гетьманської столиці Батурина Олександр Меньшиков, за наказом царя Петра, організував у тутешніх місцях в грудні 1708 – на початку січня 1709 року (дати за новим стилем) жорстокі катування і безувірним стратам понад 900 козаків, яких вважали прибічн иками гетьмана Івана Мазепи. Страчених поховали поза містом. Зараз неподалік цього міста розташований Мироносицький цвинтар. Цар заборонив на місці поховання поставити хрест і велів звозити сюди дохлу скотину.

Читати далі
Пізніше місце захоронення козацьких останків назвали Цвинтарем гетьманців, а козаки Лебедина насипали в пам’ять страчених побратимів могилу чотири метри заввишки. Горожани доглядали її, саджали квіти, справляли панихіди. За царських часів на могилі стояв хрест і була огорожа. В радянські часи могила існувала до 1957 року, коли була повністю розорена в процесі будівництва Прикордонної вулиці. За роки незалежної України громадська організація "Сумский слобідский козацький полк", члени товариства "Просвіта" і тутешні краєзнаці спільними зусиллями відшукали місце поховання гетьманців, знову насипали над ним могилу і у травні 1993 року встановили на ній хрест. У серпні 1993 року сумські й лебединські священники освятили місце погребіння й відслужили панахиду за загиблими захистниками свободи й державності України. Щорічно на день Українського козацтва 14 жовтня тут проходить траурний мітінг, а священники Української православної церкви Київського патріархату служать молебень.


Послуги

Поряд з цим місцем

Де зупинитися

Де поїсти

Чим зайнятись

Всі відгуки

Партнери відпочинку