Унікальну пам’ятку місцевої архітектури спершу використовували як водонапірну вежу, але в результаті підриву німцями в 1944 році вона зараз непридатна для функціонування і лишається суто місцевою пам’яткою. Цікаво те, що опісля вибуху конструкція дещо піднялася в повітря, а відтак плавно опустилася і осіла на свої трохи пошкоджені опори. Обсяг верхньої частини вежі – 90 кубічних метрів, а нижньої – 300. Для роботи в холодну пору на конструкцію встановили паровий котел для розморожування і підігріву води. Навіть сьогодні споруда захоплює, а геніальність інженерної думки Шухова вражає.