Про це місце
Антонієві печери – це печерний комплекс ХІ-ХІХ століть. Його заснував 1029 року преподобний Антоній Печерський. Коли Антоній опинився в Чернігові, йому сподобалися місця на Болдиних горах. У ті неспокійні часи неперервних нападів ворожих племен у печерах ховалися, рятуючи життя.
Поступово навколо Антонія зібралися учні й послідовники, разом з якими він продовжив рити печери. Вони будували також підземні храм: так, у ХІІ столітті був побудований Іллінський підземний храм, який зберігся до наших часів.
Комплекс печер і підземних монастирів продовжував розвиватися до 1239 року аж до захоплення Чернігова монголо-татарськими військами, які розорили печери. Ченці мусили втекти. Після цього протягом майже чотирьохсот років у печерах практично ніхто не жив, хіба що колись місцеві жителі ховалися там від ворогів.
А в XVIIІ столітті систему підземних печер і монастирів поєднали, адже раніше для того, щоб потрапити з одного коридору печер до іншого, необхідно було вийти на вулицю.
За Радянського Союзу монастир на Болдиних горах було ліквідовано, проте печери залишилися. Від 1967 року вони увійшли до складу історико-архітектурного заповідника "Стародавній Чернігів".
Антонієві печери можна відвідати, а також замовити ними екскурсію.