Хрестоподібна триярусна церква почала будуватися ще за часів панування польської шляхти, потім пережила панування Австро-Угорщини і безбожництво радянської влади. Цікаво, що матеріалом для побудови послужила ялина (смерека), деревина якої в ті часи рідко використовувалася для храмового будівництва. У 90-ті роки минулого століття храм чекала найбільша реконструкція – не тільки її купола, а й стіни вище піддашшя першого ярусу одягли в жерстяній панцир, знявши старовинне гонтове покриття. Місцеві жителі однозначно стоять за те, щоб церкві повернули її первісний споконвічний вигляд, провівши реставрацію. Незважаючи на все пережите, нижнєвербіжський храм Різдва Пресвятої Богородиці служить людям, залишаючись будинком Божим. Належить він зараз до Української православної церкви Київського патріархату.