Редакція Zruchno.Travel

Напередодні україно-німецького туристичного форуму його почесна спікерка розповіла, як українське консульство просуває туристичний бренд України в Німеччині, поділилася досвідом співпраці з Музеєм "Становлення української нації", а також порадила українському туристичному сектору, як збільшити потік німецьких туристів до України.

Ірина Тибінка – генеральний консул України у Гамбурзі та досвідчений дипломат з понад 20-річним стажем. Пані Ірина приділяє багато уваги популяризації бренду України у Німеччині. Саме тому вона буде почесною спікеркою Першого міжнародного україно-німецького форуму з розвитку культурного туризму, який відбудеться вже 20 вересня. Нагадаємо, що форум організовує Асоціація Індустрії гостинності України за підтримки Українського культурного фонду. Напередодні форуму пані Ірина поспілкувалася зі Zruchno.Travel про перспективи україно-німецького туризму очима дипломата.

– Пані Ірино, наприкінці вересня виповнюється рівно рік як ви працюєте генеральним консулом України у Гамбурзі. Як – з позиції досвідченого дипломата – оцінюєте взаємовідносини України та Німеччини у сфері культурного туризму? Чи є потенціал для зростання взаємних турпотоків? 

– Такий потенціал не просто існує. Він величезний і до кінця навіть не досліджений. Ми, по суті, знаходимося лише на первісних стадіях його розкриття. Йдеться передусім про можливості культурного туризму, які може запропонувати Україна німецькому мандрівникові. На цьому я хотіла б сфокусувати увагу. Для масового німецького туриста Україна ще залишається terra incognita. У цьому є переваги та недоліки. Все залежить від кута зору і підходу.

Переконана, що український туристичний сектор зацікавлений у використанні переваг незвіданості України для іноземного туриста. Тут інтереси українських дипломатів і туристичних агенцій однозначно співпадають – усі зацікавлені у формуванні позитивного іміджу країни та позиціювання її як привабливої туристичної цілі. 

Можу запевнити, що українська дипломатична служба активно працює на досягнення такого результату. Якщо говорити про створення необхідних для сприяння розвиткові туристичної галузі передумов, то Міністерство закордонних справ України було, є і завжди залишатиметься одним з ключових гравців на цьому полі. 

Адже що потрібно для залучення іноземного, у т.ч. німецького туриста? Країна має бути відкритою. Країна має бути досяжною. І країна має бути привабливою.

Подорожі стали відкритими, коли було усунено основну перешкоду  у цьому контексті – необхідність оформлення короткострокових віз. Громадяни Німеччини як держави-члена ЄС отримали можливість безвізового в’їзду до України ще у 2005 році. Це був безпрецедентний крок назустріч з боку української влади. Українці отримали змогу безперешкодно подорожувати до Німеччини з червня 2017 року.  Для досягнення цієї мети також було докладено багато зусиль з боку України. 

Вільний, не обтяжений дозвільними документами в’їзд до Німеччини одразу вплинув на зростання кількості українських туристів. Підвищення інтересу до подорожей було підкріплене зростанням кількості авіамаршрутів між містами України та Німеччини. Обидві країни стали більш доступними для взаємних поїздок, що позначилося і на збільшенні щорічних статистичних показників у сфері туризму. До речі, переважна більшість українців, які в’їжджають в Німеччину з туристичною ціллю, націлені якраз на здійснення культурного туризму, а саме – ознайомлення з видатними місцями, відвідання місцевих музеїв і відомих культурних заходів. До пандемії існувала найбільша за 30 років незалежності України мережа авіасполучення між нашою державою та Німеччиною, курсували рейсові автобуси. Кожен новий авіарейс, особливо лоукост, автоматично відкривав можливість для зростання взаємних туристичних потоків. Велися переговори про відновлення пасажирського залізничного сполучення.

На жаль, світова пандемія СOVID-19 нівелювала поняття туристичної досяжності. І не лише через запровадження обмежень на пересування та відвідування, які зараз поступово послаблюються. Постраждало міжнародне транспортне сполучення. Частина авіарейсів та автобусних сполучень між Україною та Німеччиною досі не відновлена. Тому важливою передумовою розвитку взаємних туристичних потоків, яку ще слід надолужувати, залишається відновлення й подальше розширення сполучення між обома країнами. Подорожувати має бути зручно. 

І остання передумова, над якою за кордоном активно і наполегливо працює українська дипломатична служба і до якої варто долучитися й туристичному сектору – це демонстрація привабливості України, її природи, культури, історії, традицій, кухні. Саме синергія зусиль, обов’язково сформована у єдиному голосі та просуванні єдиного бренду країни, дадуть бажані результати.

Зараз спостерігається чіткий дисбаланс – Німеччина в очах українського туриста є відомою, зрозумілою, привабливою і, я б навіть назвала, престижною ціллю для подорожей. В силу різних об’єктивних обставин українці краще поінформовані про Німеччину, ніж німці про Україну. Якби дивно це не лунало, але навіть шкільна освіта в Україні працює на користь обізнаності про історію та культуру Німеччини. У цьому плані освітній програмі Німеччини є що надолужувати. 

Водночас маловідомість України не повинна бути перешкодою для масового культурного туризму з Німеччини. Системний підхід у формі потужних промокампаній в німецькому інформаційному просторі та правильна подача привабливих сторін України, – неодмінно зроблять свою справу. І тоді нинішня незвіданість України може перетворитися на справжню родзинку, скуштувати яку захоче вибагливий німецький турист.

– Судячи з відкритих джерел, навіть не зважаючи на пандемію, Вам вдалося за цей рік реалізувати чимало корисних заходів на зближення народів України та Німеччини. Які це заходи?

– Дякую за таку оцінку. Приємно, коли докладені командою Генконсульства України в Гамбурзі зусилля не залишаються непоміченими. У цьому контексті хотіла б наголосити, що одним зі стратегічних завдань усієї дипломатичної служби України, а отже і кожного окремого закордонного представництва є просування національних інтересів нашої держави засобами публічної дипломатії. Йдеться про проведення заходів і кампаній, завдяки яким Україна стає зрозумілішою, доступнішою, привабливішою і цікавішою для іноземної спільноти. Що ще раз підтверджує, наскільки завдання, що стоять перед зовнішньополітичною службою України та українською туристичною галуззю, перегукуються.

Пандемія змусила нас усіх перейти у світ онлайн, починаючи від комунікацій і завершуючи проведенням заходів. Тому протягом останнього року уся увага була приділена інформаційним онлайн-кампаніям та заходам в онлайн-форматі. Тон на цьому напрямі задало Міністерство закордонних справ України. На початку 2021 року було запущено цифровий портал для іноземних аудиторій – сайт Ukraine.ua. На презентації міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба влучно охарактеризував мету цього порталу, цитую: "Ми створили сайт Ukraine.ua, аби світ дізнався про справжню Україну: креативну, динамічну, інноваційну. Країну різноманіття та чаруючої природи. Країну свободи та гідності. Країну, в якій тисячолітня історія та культура доповнені амбітним баченням майбутнього".  

Наприкінці травня 2021 року стартувала німецькомовна версія цього сайту. Щоб сторінка стала онлайн-візитівкою України для німецькомовної аудиторії, наше Генконсульство, як й інші диппредставництва у Німеччині, Австрії, Швейцарії, активно взялися до розповсюдження інформації про неї на своїх інформ-ресурсах. До просування долучилися й імениті українці, відомі німецькомовній аудиторії. Ці спільні зусилля, безумовно, зробили свій внесок у промоцію України, у т.ч. і як привабливої туристичної цілі. 

Іншою чудовою інформкампанією у рамках публічної дипломатії МЗС України, яка вже повністю сконцентрована на туристичній привабливості української землі, є проєкт Visit Ukraine – Summer in Ukraine. Це, фактично, уже готовий продукт і контент, який туристичним агенціям можна підхопити, щоб Україна лунала закордоном єдиним голосом і під єдиним упізнаваним брендом UkraineNow.

Продовжуючи цю ідею, Генконсульство запустило на своїх інформресурсах промокампанію на основі матеріалів, підготовлених свого часу Українським кризовим медіа-центром "50 винаходів, які Україна подарувала світові" під хештегом #UkraineIstStolz, що означає: "Україна пишається". Розповідаючи про Україну маловідомі, але важливі у контексті наукових здобутків людства факти, ми викликаємо одночасно й інтерес до всієї держави та людей, які у ній мешкають.

Заходів культурного спрямування за останній рік справді було багато. Це й художня виставка з українськими пейзажами, й експозиція творів на тему великодньої  писанки. Це наукові лекції та онлайн-покази фільмів, конференції та круглі столи. Навіть відкриття спільно з харківським товариством дослідження пам’яті Іллі Мечникова пам’ятної дошки цьому видатному науковцю на німецькому острові Гельголанд в Північному морі відіграло важливу роль у промоції України. Ключовим сигналом церемонії відкриття дошки, яка відбулася у серпні цього року, стало підтвердження приналежності наукового спадку Іллі Мечникова до українського наукового надбання. 

До речі, відвідування німецькими туристами місць походження всесвітньовідомих особистостей є одним із сегментів культурного туризму. Було б добре, якби німецькому туристові, який захоче пройтися в Україні пам’ятними для Мечникова чи, приміром, Ігоря Сікорського або Казимира Малевича місцями, була запропонована відповідна програма.

Серед найсвіжішого, що викликало значний резонанс серед місцевої публіки, була підготовлена нашою командою святкова онлайн-програма до 30-ї річниці відновлення Незалежності України. Наповнена чудовими музичними виступами українських митців, вона стала прекрасним свідченням культурних принад нашої держави. Приміром, байдужими не залишилися усі, хто прослухав  у виконанні Молодіжного симфонічного оркестру під диригентством чарівної Оксани Линів симфонію українського композитора Бориса Лятошинського ‘Воз’єднання”.

Іншими словами, все, що робиться на напрямі культурної чи публічної дипломатії, спрямовано на єдину ціль – презентувати Україну такою, якою знаємо і любимо її ми – європейською, висококультурною, інтригуючою, креативною, з великим історичним спадком і потужним сучасним надбанням. 

– Розкажіть про проєкт, який ви розпочали разом із Музеєм "Становлення української нації".

– У вашому питанні відчувається сила соціальних мереж. Адже щодо майбутнього проєкту на моїй сторінці було запущене лише невеличке повідомлення-інтрига. А відповідь на питання можна назвати вже повноцінним анонсом. Анонс, тому що сам проєкт ще знаходиться на завершальній стадії. Плануємо до кінця вересня розпочати оприлюднення отриманого інформаційного продукту. Йдеться про виготовлення і розповсюдження віртуального туру Музеєм "Становлення української нації" із озвученням показу його експозицій німецькою мовою. Це крутий проєкт, який у ювілейний для України рік своїм завданням має не лише популяризувати історію нашої держави й ознайомити з нею німецьку аудиторію, але й демонструвати, наскільки цікавими, сучасними та інтерактивними є українські музеї, якою багатогранною і давньою є сама Україна. І, відповідно, сприяти залученню німецького туриста до України. У цьому полягала ідея проєкту, яка народилася ще влітку 2020 року після мого приватного відвідання у Києві цього музею. Я вдячна його керівництву за те, що відразу відгукнулося на пропозицію про створення такого туру і повністю перейняло на себе процес його створення. Вдячна також колегам з Міністерства закордонних справ України, які, розуміючи додану вартість цієї ініціативи для іміджу України, підтримали її реалізацію. Тож, як говориться в анонсах, очікуйте, незабаром буде. 

– Як ви оцінюєте ступінь обізнаності німців у туристичних принадах України? Що би було цікаво німецькому туристу?

– Частково відповідь вже була дана. Якщо коротко, то обізнаність пересічного німця доволі низька. І не лише щодо туристичних принад, але й загалом про Україну. Звичайно, тут не йдеться про німців, які співпрацюють з Україною, займаються українським питанням чи мають інші контакти з нашою державою. Ця частина німецького суспільства  в захопленні від нашої землі та українців і про кожен свій візит до України відгукується найтепліше.

Інша справ – та частина німецького суспільства, яка у своєму житті ще не перетиналася з Україною. Свої знання про країну вона черпає переважно із засобів масової інформації. Маємо пам’ятати, що інформація, яка найчастіше виникає у новинних блоках чи на шпальтах німецьких газет останні сім років, стосується безпекової ситуації у контексті російської агресії проти України. Також має місце активна антиукраїнська пропаганда Кремля. Це не ті новини, які принаджують туриста. 

Тож об’ємна, масштабна, я б навіть назвала, агресивна рекламна кампанія в інформаційному полі Німеччини була б дуже доречною. За прикладом таких країн, як, приміром Туреччина, Кіпр, Грузія, Греція та інші, що заполонюють рекламні блоки телепередач. Було б надзвичайно приємно регулярно бачити на німецькому телебаченні красивий рекламний спот про туристичні принади України.

Безумовно, середньостатистичний мешканець Німеччини значно покращив свої знання у порівнянні з початком 2000-х років, коли іноді доводилося пояснювати, де географічно знаходиться наша держава. Зараз уже всім відомо, що Україна – це європейська держава, яка прагне стати частиною єдиної європейської сім’ї. Цьому дуже посприяли Революція Гідності та відстоювання українцями європейських цінностей зі зброєю в руках у війні, яку розпочала Росія. Цьому сприяють і ті проєкти, які реалізовують закордонні дипломатичні установи України.

Фактично усі іміджеві проєкти МЗС та окремо взятих дипломатичних установ України в Німеччині спрямовані на покращення обізнаності німецького бюргера. Навіть промоція борщу як української національної страви вносить свою лепту у загальну справу. 

З власного досвіду можу сказати, що аргумент про близьке розташування Німеччини з Україною теж відіграє значну роль і зацікавлює співбесідника. Інформація, що між обома столицями лише дві години льоту, часто викликає неприхований подив і породжує інтерес.

Адже це той час, який не шкода витратити навіть для короткої дво- або триденної подорожі на вікенд. Тому, повертаючись до початку нашого інтерв’ю, хотіла б ще раз наголосити – демонструючи Україну привабливою, маємо думати і про її досяжність.

Щодо інтересів німецького туриста, то універсальний рецепт мені невідомий. Зараз великий інтерес в іноземного туриста викликає Чорнобильська зона відчуження завдяки своїй унікальності. Але це надто вузькопрофільний сегмент. Ретельно продумані і розписані гастропрограми або тури визначними місцями, особливо з відвідуванням місць, пов’язаних з німецькою культурою чи історією, теж мають свою принаду. Таких місць багато. Чого варта лише Асканія Нова.

Виходячи з німецького менталітету, варто було б при розробці туристичних пропозицій робити ставку на продуманість програми, організованість і впорядкованість. Особливо це важливо для старших поколінь німців, які відомі своєю любов’ю до туристичних поїздок культурного спрямування. І, звичайно, пропонувати невідому пересічному німцю самобутність  і автентичність нашої країни. Тут надзвичайно широке поле для креативності у пізнанні України. 

– У своїх соцмережах ви багато пишете про культурні та природні туристичні магніти Північної Німеччини. Як думаєте, наскільки цікавим міг би стати цей напрямок для туристичних поїздок українців?

– Північна Німеччина – унікальний регіон у порівнянні з іншими частинами країни. Вона омивається двома доволі холодними морями – Північним і Балтійським і, відповідно, має свою неповторну флору і фауну. До речі, лідерство серед найулюбленіших цілей самих німців для відпочинку у Німеччині належить саме природним принадам півночі – це Мекленбурзьке озерне плато, острів Зюльт у Північному морі, а також острови Рюген і Уседом в Балтійському морі.  

Великий вплив на розвиток цього регіону мав Ганзейський союз, що знайшло своє відображення у культурі, архітектурі, місцевих традиціях. Близькість до Данії та зручне паромне сполучення зі Скандинавією створюють чудові можливості для подорожей всією Північною Європою. Велика кількість музеїв, галерей, концертів, фестивалів заохочують багатьох європейців до відвідин. Гамбург славиться, приміром, своїми постановками мюзиклів. Навколо мюзиклів тут створено цілу індустрію, яка приваблює туристів. Особливою подією у житті всієї Гамбурзької метрополії є святкування на початку травня дня народження Гамбурзького порту. Щороку на це триденне дійство, що складається з величезної кількості культурних заходів, ярмарків, гастропропозицій, прибуває понад один мільйон відвідувачів. Оскільки два останні роки святкування було скасоване через пандемію, травень 2022 року може побити усі рекорди щодо відвідуваності. 

На прикладі Гамбурга можу запевнити, що такий напрямок як Північна Німеччина цікавий українським туристам. Хоча, мабуть, і залишається ще не цілком дослідженим. Інтерес українців не залишається непоміченим для місцевої влади. На одній з моїх перших зустрічей з керівництвом міста було окремо наголошено на тенденції до зростання кількості українських туристів до Гамбурга. 

Тобто українського туриста тут, як в кожному регіоні Німеччини, раді бачити. Тому що це прямі і опосередковані доходи у бюджет. З часткою 10,7% у ВВП ФРН туристична галузь є важливим економічним фактором для процвітання держави.

Важливу роль у зростанні туристичного потоку з України відіграли, звичайно, лоукости, які сполучали Гамбург та Бремен з Києвом і Львовом. Тут залишається хіба що ще раз наголосити, що відновлення та збільшення сполучень однозначно підуть на користь туристичним потокам в обидві сторони.

– Дайте основні три поради для українського туристичного сектору по збільшенню потоків німецьких туристів до України.

– Із задоволенням. Це буде по суті підбиття  підсумків вже раніше сказаного. 

По перше – необхідна активна, масштабна та систематична промоція України як привабливої туристичної цілі в інформаційному просторі Німеччини. Це телереклама, статті, співпраця з німецькими турагенствами. Якщо метою є зробити Україну помітною серед інших туристичних напрямів, такий підхід є обов’язковою вимогою. Це ті інвестиції, які обов’язково виправдають себе.

По друге – важливою є спільна робота з перевізниками, передусім з авіакомпаніями, розширення мережі сполучення. Створення логістичних умов, коли дві години літаком свідчитимуть про близькість і доступність України.

І останнє за переліком – якісно проведена робота на місці, ретельна підготовка і добра організація туристичних маршрутів, якість наданих послуг. Сервіс, який сам по собі служитиме рекламою і приваблюватиме нових німецьких гостей.

***

Ірина Тибінка – почесна спікерка Першого україно-німецького форуму з розвитку культурного туризму, який відбудеться 20 вересня 2021 року. Зареєструватися для безкоштовної участі у форумі можна за посиланням: https://cutt.ly/zQjGDDD

Вас також може зацікавити:

- Володимир Лейсле: український турпродукт має бути присутній в німецькому інформаційному просторі

- Ервін Міден: Україна має здивувати німців туристичними родзинками

- Німецька українка Людмила Млош: туристи з Німеччини цінують сервіс та автентичність