Про це місце
Засновниками села, яке свого часу мало назву Жебріяни, були старообрядці, які втекли на початку XVIII століття на турецькі землі, рятуючись від переслідувань у Росії. Сучасну назву село одержало вже після Другої світової війни. Після знищення Запорізької Січі багато козаків перебралися на землі дельти Дунаю, заснували Задунайську Січ, а потім частина їх оселилися в Жебріянах. На момент приєднання цих земель до Російської імперії в селі вже була плетена Свято-Покровська церква.
Дерев’яний храм в ім’я Казанської ікони Богородиці побудували у 1860 році, в 1876 при ньому спорудили кам’яну дзвіницю, а 1899 року влада дала дозвіл на будівництво нової церкви, яке було завершено в 1903-му. Кошти на її зведення жертвували місцеві мешканці й російські старовіри, серед яких була й відома сім’я купців Морозових.
Нині однокупольна церква з дзвіницею працює. Її відреставрували, куполи вкрили сріблястою бляхою, зовнішні стіни пофарбували ніжно-блакитним і білим кольором. Усередині храму знаходиться його головна прикраса – іконостас зі старообрядними суворими іконами.