Храм було вирішено заснувати 1650-го року на зборах на чолі з козацькими старшинами. Втім, дерев’яний собор згорів наприкінці XVI-го століття. Монастир складається з трьох елементів: Хрестовоздвиженський собор (1725 рік), Троїцька церква (1750 рік) і дзвіниця на чотири яруси (1786 рік). За своєю формою дзвіниця собору подібна до дзвіниці Києво-Печерської лаври. Свого часу 9 дзвонів на чолі з головним дзвоном на шість тонн сповнювали околиці мелодійним передзвоном. Споруду не раз перебудовували, і багато будинків зводили в різний час, проте загальний архітектурний стиль – українське бароко – зберігся. Семенівська церква біля собору і ряд одноповерхових будівель датують 1887-м роком. Художники Василь Реклінський і Сисой Шалматов доповнили собор іконостасом. У 1933-му році собор вже не був прихистком віри, оскільки радянська влада знищила ікони. По війні до 1960 року його відновлювали черниці, а 1960-го року монастир закрили. Сьогодні він є діючим.