Історія виникнення цього музею сягає часів, коли цими землями гуляв юний Кобзар. Однак ці землі не були власністю родини Шевченків, а винаймалися. Шевченки насправді володіли тільки білим будиночком під солом’яною стріхою, яблуневим деревом та кількома сараями. Згодом їх успадкував старший брат Тараса. Під керівництвом фельдшера Нетесюка селяни довгі роки пам’ять про Кобзаря, намагаючись підтримати будови. За ініціативи цієї групи в 1908 році було встановлено ​першу пам’ятну дошку на честь великого поета, навколо якої створили квіткову клумбу. Згодом дошку змінив гіпсовий бюст, а за десятиліття бюст змінив бетонний пам’ятник, створений скульптором К. Терещенком. Створення музею розпочалося в середині 30-х років минулого століття, а його відкриття було приурочено до 125-ої річниці народження Кобзаря. У музеї ретельно зібрано документи, чорнові записи та малюнки поета, а також велика колекція експонатів, яка була зібрана по всьому світу завдяки активній підтримці нащадків Кобзаря. Фольклорні фестивалі є родзинкою історико-культурного заповідника, розташованого на батьківщині великого українця.