Храм діяв після революції і був закритий у 1938 році. Під час Другої світової війни церква дуже постраждала від фашистських атак, її дах був частково зруйнований. Німці перетворили святиню в стайню. У 1952 році храму судилося стати клубом для військовослужбовців. Його повністю перебудували під зали для танців і лекцій. Для цього знизили церковний купол, стіни з розписом покрили шаром фарби і вапна. Ще однією втратою для церкви виявилося руйнування дзвіниці і унікального мармурового іконостасу. Також невідомим чином зник артилерійський лафет царської армії, на якому проводили відправи загиблих офіцерів. Занепадницький період церкви закінчився в 1994 році, відтепер храм належить віруючим. З 1996 року почалася його реконструкція: створили новий позолочений іконостас, повернули розписним стінам первісний вигляд, потім провели роботу по відновленню опалення та огорожі храму. З 2000 року почалася робота по відновленню купола, дзвіниці і даху. Процес виявився трудомістким і тривалим та тривав аж до 2007 року. Тепер храм набув свого первісного вигляду.