У роки Великої Вітчизняної війни найбільш постраждалим містом серед міст колишнього Радянського Союзу вважався Чернігів. На фронтах полягли тисячі жителів Чернігова та області, а десятки тисяч мирних жителів загинули в гітлерівських таборах. Ще в серпні 1941 року місто було спалене німецькою авіацією, а в вересні гітлерівські війська повністю увійшли до Чернігова, але радянські війська незабаром його звільнили. Гітлерівці не змирилися з втратою такого важливого оборонного пункту на шляху до Дніпра, повторну оборону місто тримало вже в 1943 році. Тоді тут велися важкі бої, в ході яких загинуло безліч радянських воїнів. Багато з них свій останній притулок знайшли на околиці Чернігова в Подусівці на лівому березі річки Білоус. Тут знаходиться досить велика братська могила, встановлено пам’ятник. На ньому немає ні імен, ні звань, ні прізвищ, тільки фраза "Вічна пам’ять ...". За територією ретельно доглядає локомотивне депо станції Чернігова.