Жителі Закарпаття не перше століття виїжджають на роботу за кордон. Для них це можливість заробити на життя, забезпечивши гідне існування своєї родини. Це, без сумніву, позитивно, але є і негативний бік – рівень смертності українців, котрі працюють в інших країнах. За даними соціологічного дослідження, за останні півстоліття на чужині загинуло більше ста жителів Колочави. Більшість із них – молоді чоловіки. Пам’ятник робітникам, встановлений 2011 року, відтворює сцену прощання чоловіка зі своєю родиною. За його позою з ногою, відсуненою вперед, і торбою, перекинутою через плече, видно, що він готовий їхати. Наче не бажаючи відпускати тата, до нього пригорнулася старша дочка. Молодша дитина також простягає ручки до батька, сидячи на руках вагітної мами, котра засмучена майбутнім розставанням з чоловіком. Місце розташування пам’ятника обрали не випадково, адже саме тут колочавці прощалися зі своїми близькими, котрі їхали на заробітки в далекі краї.