Церква Воздвиження Хреста Господнього (ще Воздвиженська або Надставна церква) побудована в стилі українського ренесансу кінця XVI століття, під впливом зодчества Київської Русі. Перша документальна згадка про неї міститься в грамоті князя К. Острозького від 1570 року. Але в народі пам’ять про цю церкву сягає часів правління Данила Галицького (XIII століття). Спочатку церква біля Львівських воріт була фортифікаційною спорудою. Це був оглядовий і сигнальний пункт, що допомагав боронити місто від турецько-татарських набігів. У 1627 році до церкви була прибудована дзвіниця, що також мала оборонні функції. Джерела свідчать, що в церкві зберігалися святині, нині втрачені. Це Напрестольне Євангеліє 1649 року, видане у Вільно, Чудотворна ікона Божої Матері. Існує легенда про те, як під час навали на місто загону Селім Гірея містяни гаряче молилися перед цим образом, і татари відступили. Воздвиженську церкву багато разів руйнували під час ворожих навал: до 1629 року їх було декілька, а потім князь Острозький відновив церкву. Під час Першої і особливо Другої світових воєн вона зазнала руйнації. Церква була частково реставрована в 1954 році, але інтер’єр, іконостас і дзвіницю не відновили. Зараз Воздвиженська церква належить Українській автокефальній православній церкві. Її відреставрували, а тернопільський художник Богдан Ткачик відновив іконостас і розписав інтер’єр.