У 1475 році замок і довколишні землі належали князям Чарторийським. Спочатку споруду будували як оборонну фортецю, навколо якої були глибокий рів, наповнений водою, і чотириарковий міст, а також три оглядові вежі. У деяких місцях товщина стін сягала чотирьох метрів, що допомагало утримувати облогу. Львівський інженер-архітектор замку керував процесами спорудження на всіх етапах. У 1632 – 1773 роках на території замку жили єзуїти. Замок довго був забутий, і вже в 1817 році тут відкрили польську гімназію. У період з 1832 по 1915 рік у будівлі замку по черзі відкривалися і закривалися училище, гімназія, духовне училище. У 1916 – 1917 роках замок використовували як ветеринарний пункт. З 1918 по 1925 рік він слугував перевалочним пунктом для людей, які постраждали від військових дій. У 30-ті роки відкрили семикласну школу, а після – школу-інтернат. З 1939 по 1953 рік у стінах замку розташовувався НКВС. Останній навчальний заклад проіснував з 1953 по 1988 рік. Це була школа механізації. З моменту її закриття і до наших днів стіни замку порожнюють і поступово руйнуються.