1997 року з ініціативи соціально активної харківської молоді в саду Шевченка було встановлено камінь на згадку про кобзарів, лірників і бандуристів, загиблих від сталінських репресій. За легендою, в середині тридцятих саме тут було організовано трагічно відомий з’їзд носіїв національної культури, учасників якого згодом було страчено або заслано. Подейкують, що кількість постраждалих – близько 300 осіб. Документального підтвердження цієї історії нема, проте є факти цілеспрямованої боротьби з національною ідеєю, яку поширювали мандрівні музиканти, оголошені тоді мало не поза законом як "контрреволюційний елемент". Одна з найдавніших історичних традицій української культури живе в серцях нових поколінь, які продовжують успадковувати і шанувати фольклор. Саме про це харків’янам і гостям міста нагадує монумент у саду Шевченка.