На рубежі XIX-XX століть поблизу зведених на півстоліття раніше копра і будівлі контори польського видобувного підприємства, була зведена солеварня у зв’язку з виявленням у 1846 році родовища калійних солей. У середині ХХ століття, а саме в післявоєнний період, почалася інтенсивна розробка цього родовища. Солеварний комплекс був доповнений ще одним рудником, калійним комбінатом і хімічної збагачувальної фабрикою. Така активна розробка в 1983 році призвела до екологічної катастрофи: прорив дамби, потік калійної ропи і мула в річку Солониця, яка впадає в Дніпро і далі – у Чорне море, масштабне забруднення району, де сталася катастрофа. Місто Стебник досі є місцем з підвищеним екологічним ризиком, хоча солеварний промисел був згорнутий відразу ж після катастрофи. Про колишню індустріальну славу міста свідчать занедбані приміщення головної контори і найстаріша шахтна конструкція на території Галичини – копер. Однак, незважаючи на задовільний стан, ці об’єкти є пам’ятками архітектури і викликають туристичний інтерес.