У роменському пам’ятнику Шевченкові риси конструктивізму, притаманні багатьом роботам Кавалерідзе, виявилися не так яскраво: немає тих жорстких ламаних ліній, які повною мірою виявилися 1926 року, коли він працював над полтавським пам’ятником Тарасу. Шевченко побував у Ромнах на Іллінському ярмарку в 1845 році. Цікаво, що монумент встановлено саме на тому місці, де тоді стояв шевченківський намет. Пам’ятник генію української поезії було встановлено за ініціативою роменських залізничників, які звернулися по допомогу до земляка Івана Кавалерідзе. У втіленні задуму скульптору допомогли однодумці та тутешня "Просвіта". П’єдестал для пам’ятника й інші роботи з бетоном виконав Степан Шкурат, котрий на той час був звичайним пічником, а згодом став відомим артистом. Григорій Вашкевич, особисто знайомий із Тарасом Григоровичем, надав Кавалерідзе історичну консультацію. Оскільки спочатку пам’ятник бетонним, з плином часу він почав руйнуватися. У жовтні 1982 року під час його реконструкції було встановлено бронзову копію фігури Шевченка, виконану скульпторами В’ячеславом Клоковим і Борисом Довганем. Архітектурну частину проекту реконструкції виконав Флоріан Юр’єв.