Про це місце

Дочка гетьмана Миколи Сенявського, дружина королівського скарбника та краківського каштеляна Спитка Йордана Анна Йорданова в середині XVI століття була власницею міста Микулинці. У 1555 році за її наказом було зведено Микулинецький замок, який використовували як фортифікаційну споруду від нападів татарських військ.

Читати далі
Кам’яну цитадель було зведено на місці дерев’яної фортифікаційної споруди під назвою Микулин, історія якої веде вглиб віків і сягає часів розквіту Київської Русі. Чимало військових дій, які відбувалися на цій території впродовж декількох століть призвели до повного руйнування дерев’яної споруди. У середині XVI століття внаслідок династичного шлюбу Микулинецький замок як придане дочки Анни Йорданової – Зофії – стає частиною величезних володінь родини польських магнатів Зборовських. Через сумну кончину останнього спадкоємця на підставі угоди купівлі-продажу в 1637 році власником Микулинецького замку став князь Священної Римської імперії коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конецпольський, за наказом якого було проведено роботи з відновлення кам’яної цитаделі. Це дало змогу замковій споруді без особливих ушкоджень витримати і повстання Богдана Хмельницького, і турецьку навалу 1672 року. З поверненням місту магдебурзького права поряд з відновленими кам’яними фортифікаційними спорудами було зведено розкішну магнатську резиденцію. Однак у 1792 році Микулинецький замок перевели в статус дохідного майна. Реконструкція початку XIX століття, проведена власником Яном Конопкою, повністю зруйнувала колишню фортифікаційну міць кам’яної твердині, щоб створити на замковій території суконну фабрику. Однак такі руйнівні дії, проведені колишнім власником замку, не завадили в 1941–1944 роках виконати замку свою фортифікаційну місію як оборонної одиниці вермахту. Фортецю використовували і як ветеринарну клініку, і як житловий фонд, що ввело Микулинецький замок у повне запустіння. З 2008 року в кам’яної твердині з’явилася надія на відродження через присвоєння їй статусу національної пам’ятки архітектури та зарахування до складу заповідника "Замки Тернопілля". Сьогодні вхід до замку закритий для відвідувань, а територія охороняється, проте це не заважає милуватися ззовні могутніми руїнами колись величного Микулинецького замку.

Всі відгуки

Партнери відпочинку