Відвідувачі музею можуть відкрити для себе, що перші газові мережі найбільшого міста Слобожанщини з’явилися в кінці 1871 року. На Мареховецькій набережній був побудований завод із переробки газу, тоді перше "блакитне паливо" у штучному вигляді потрапило в газопроводи, щоб освітлювати центральні вулиці Харкова і опалювати лише кілька будинків. 1885 рік ознаменувався відкриттям Хіміко-технологічного інституту. Саме для практичного задіяння його випускників через три роки (у 1898 році) з’явився Досвідчений газовий завод, завдяки появі якого в місті утворилася нова мережа газопроводів. Але до 1930 року роль газу в опаленні міста була, як і раніше, мізерна, його використовували переважно для освітлення. Планове газопостачання міста отримало розвиток у результаті введення в дію коксохімічного заводу. У 1956 році по газопроводах Харкова вперше пройшли перші кубометри природного газу, видобуті на Бєлінському родовищі. З тих пір і донині в квартири і будинки харків’ян подається природний газ, а мережа комунікацій розширюється. З усіма етапами розвитку газового господарства в місті знайомить експозиція музею.