У 1979 році біля села Любомирка місцевим краєзнавцем І.Д. Петренко на значній площі було виявлено скупчення кераміки скіфського періоду. Результати огляду території в 1987 році підтвердили існування тут скіфського поселення. Зокрема, чітко простежувалися два ряди плям золистого ґрунту. З півночі і сходу територія поселення обмежена глибокою балкою, яка є частиною Матвіївського лісу. За 500 метрів на захід від поселення в пологій балці розташоване село Любомирка. У верхів’ї балки бере початок струмок без назви, що зливається через сім кілометрів з річкою Тясмин. З півночі на південь поселення перетинає лісосмуга, поблизу якої проходить ґрунтова дорога. Частина поселення розорана. Тут виявлено вісім золистих плям висотою до одного метра, на відстані 50-60 метрів одна від одної. Плями утворюють в плані майже прямий кут, одна зі сторін якого орієнтована довгою віссю із заходу на схід, а друга – з півдня на північ. Саме біля них виявлено більшість знахідок: фрагментів нечіткої ліпної кераміки, кісток тварин, кам’яні знаряддя праці, поодинокі фрагменти амфор. Це дає можливість вважати їх залишками житлових споруд.