До 1917 року парк був у приватній власності, а під час Другої світової його занедбали. Нині тут збереглися тільки будівля контори, кінобудка і парашутна вишка. Дуже цінним є те, що вдалося зберегти паркову рослинність, адже тут ростуть близько 45 видів дерев і чагарників. На особливу увагу заслуговує масив березових насаджень вздовж вулиці Білицької. Також тут є липи, в’язи, дуби, сосни і каштани. Горбувата територія парку, що подібна до лісу, різниться висотами майже в 50 метрів. Умовно її можна поділити на верхню й нижню частини: нижня має асфальтовані доріжки. Найзручнішим місцем для відпочинку з дітьми є центральна частина скверу. Перебуваючи в парку, варто відвідати один з відділів музею Шевченка, що є тут, – "Хату на Пріорці". Цікаво побачити на власні очі 300-річний дуб, що його охороняють як пам’ятку природи. Під ним, за переказами, великий Кобзар полюбляв відпочивати.