Стиль собору належить до австро-баварської архітектурної школи. У ньому яскраво проглядаються риси класицизму, а у будівництві верхівок веж використовувався стиль гуцульської дерев’яної архітектури.У зведенні собору цікавим моментом було те, що під час копання фундаменту в землі знайшли золоті монети, більшу частину яких віддали на будівництво. У 1885 році під час правління Австро-Угорщини собор повністю реставрували, водночас він не втратив своїх оригінальних елементів, а придбав нові унікальні, такі як статуї святої княгині Ольги та святого князя Володимира. Внутрішній інтер’єр будівлі виконаний у візантійському стилі. У центрі стоїть п’ятиярусний іконостас, встановлений в 1901 році, і головний вівтар в оточенні скульптур у стилі бароко. На початку XX століття стіни й стеля храму були розписані відомими українськими художниками А. Монастирським і М. Сосенком. У радянські часи багато греко-католицьких священиків були репресовані, а будівля передана православній церкві. І тільки в 1989 році собор повернули греко-католикам. Він став називатися Архікатедральним Собором Воскресіння Христового.