Віктор Усов ріс звичайним хлопцем, який одного разу вирішив стати військовим. У 1937 році був зарахований у прикордонні кавалерійські війська. Разом зі своєю заставою, яка налічувала 30–36 осіб, він загинув у трагічний день – 22 червня 1941 року, коли Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Віктор Усов і його підлеглі протягом шести годин обороняли державний кордон, і цей бій став в його житті останнім. Знайдені останки тіла та гвинтівка зберігаються в Московському музеї прикордонних військ. Ім’ям Віктора Усова в Нікополі названо школу і вулицю.