У 1760 році у князя Яна Сапіги князь Станіслав Любомирський придбав кам’яницю. Згодом він купив іще декілька сусідніх готичних будівель і об’єднав їх. У 1763 році архітектор Ян де Вітте створив проект, за яким будівля була докорінно змінена, зокрема виконана в бароковому стилі. Наприкінці XVIII століття тут була резиденція австрійських губернаторів Галичини. Потім будівля належала всеукраїнському товариству "Просвіта" імені Тараса Шевченка, де бували видатні діячі української культури.Зараз на першому поверсі розташовано мануфактуру "Львівська копальня кави" та відкрито доступ в підвальні приміщення. В іншому будинку розміщений Музей етнографії та художнього промислу, де представлено ​​колекцію рідкісних експонатів: європейських меблів, порцеляни та фаянсу XVI – початку XX століття (близько 700 позицій). На третьому поверсі можна побачити предмети українського мистецтва XVIII-XIX століть. Внутрішній інтер’єр вражає багатим оздобленням, його родзинкою є стюкові каміни, спроектовані Себастьяном Фасінгером.