Спочатку церкву будували на кошти місцевих парафіян, які й допомагали зводити її будівлю. Навіть у роки Радянського Союзу церква активно діяла. У роки Великої Вітчизняної війни в ній сталося диво. До церкви було скоєно пряме попадання німецького снаряда, проте незважаючи на значні руйнування, ікона Богоматері, яка була в церкві, вціліла, і на ній не було ані подряпини. Після війни церкву знову відбудували зусиллями прочан, і вона продовжує діяти аж до наших днів. У 1996 році на території храму відбудували 40-метрову дзвіницю. У 2004 році над церквою спостерігали з’явлення Божої Матері, про яке свідчать розповіді деяких віруючих людей, які були в цей час поруч. До церкви приходять багато місцевих парафіян, а також туристів, охочих відслужити богослужіння в церкві й на власні очі побачити джерело з цілющою водою. Церква належить до Української православної церкви Київського патріархату.