Дерев’яну церкву-попередницю спорудили значно пізніше легендарного діяння великого князя: в 1602 році. Такою вона дожила до XIX століття. Потім її облицювали цеглою і поступово розібрали. Відомий нашим сучасникам вид Церква Вознесіння Господнього одержала в 1897-1901 роках. Патронував будівництво знаменитий архітектор Владислав Галицький. В архітектурі споруди неоготика синтезована з неоромантизмом. А піщаник, що надає храму ту саму ошатність, добували недалеко від містечка Миколаїв, в селі Демня. Стрілчасту арку підняли над входом в 1922 році. А через два роки з’явилася двоярусна дзвіниця з арочними прорізами для дзвонів. Сьогодні Церква Вознесіння Господнього мимоволі є окрасою промзони, так як відстоїть на поважній відстані від історичного центру. Але це не заважає львів’янам любити старовинну величну церкву. До того ж вона перша з усіх храмів Львова зустрічає залізничних подорожніх, які їдуть в місто зі сходу. Церква Вознесіння Господнього на Вознесінні належить до УГКЦ.