Ініціатор створення природного заповідника – академік В.В.Різниченко. Він був у числі перших дослідників Канівського природного комплексу й геологічних особливостей рельфу. Раніше він називався Державним лісостеповим заповідником імені Т. Г. Шевченка, а з 1933 року увійшов до складу Державного заповідника "Конча-Заспа". Комплекс отримав назву Середньодніпровського заповідника та 1939 року був переданий Канівському біогеографічному заповіднику. Умовно розділений на три природних сектори: надзаплавну "нагірну" на правому березі Дніпра, два заплавні острови (Круглик і Шелестів) на Дніпрі, а також Зміїні острови у Канівському водосховищі. Тут є археологічні пам’ятки, величезні вікові сосни, могутні дуби. На території заповідника росте понад тисячу різновидів грибів, а також є багато загрожених видів флори і фауни. На території заповідника працює Музей природи.