Будинок споруджено у 1900-1901 роках. Вже тоді два перші поверхи займали магазини, а решту – прибутковий будинок. На той час це була найвища будівля Російської імперії з усіма доступними на той час комунікаціями. До речі, сьогодні часто плутають Будинок Гінзбурга і Хмарочос Гінзбурга. Але це зовсім різні об’єкти. Хмарочос було знищено вщент у 1941 році, а будинок вистояв після бомбардувань Києва під час Другої світової війни. Хоча і зазнав він архітектурних змін. Згодом будинок було націоналізовано, а квартири перейшли до приватних власників. Розкіш будівлі – не тільки на фасаді, але й всередині. Тут збереглася ліпнина і у вестибюлі, і в аутентичній арці, а між вітринами навіки оселилися ковані кронштейни для ліхтарів. Понад сто років краса будинку Гінзбурга нагадує про те, що талановита людина досягне неймовірних висот. Поціновувачі архітектури сподіваються, що згодом будівлю буде реконструйовано повністю. Буде повернено куполи й мансарду, що колись доповнювали комплекс. Але навіть без цих архітектурних елементів будинок чарує своєю величчю і приваблює туристів з усього світу.