Не є дивною настільки довга пам’ять про трагічну Должанську битву. Адже, незважаючи на поразку в ній куруців – так називали антигабсбурзьких повстанців – вона стала тією іскрою, від якої розгорілося полум’я визвольної війни угорського народу проти влади австрійської імперії 1703-1707 років. Після Должанської битви князь Ференц II Ракоці прийняв рішення особисто очолити повстання. Він дуже швидко створив свою регулярну армію з повсталих селян. До неї в червні 1703 року приєднався трьохтисячний загін Томаша Есе та група польських найманців, якою командував Берчені. До вересня територія Угорщини до Дунаю була звільнена від австрійців. За підтримки багатонаціонального населення повсталі змогли до липня 1704 року звільнити від габсбургських військ Трансільванію, а до грудня 1705 року – Задунайський край. Визвольна війна охопила всю Угорщину і в 1707 році вона стала незалежною державою.