Поруч з церквою Сорока святих мучеників Севастійських – каплиця святителя Миколая. Тут же знаходиться відкрита каплиця великомученика Пантелеймона Цілителя. Обидві каплиці гармоніюють із загальним ансамблем, оскільки вони виконані з дерева і в одному стилі. Храм названо на честь військової дружини, що складалася з громадян Каппадокії – держави, що в IV столітті знаходилася на території сучасної Туреччини. За легендою, всі сорок воїнів були християнами і відмовилися виконувати наказ воєначальника принести жертву язичницькому богові. Як покарання всю дружину загнали в крижані води Севастійського озера. Лиш один воїн, не витримавши випробування, вискочив з води і побіг до лазні, де і впав мертвим. Один із охоронців, вражений побаченим, прийняв християнство і долучився до мучеників. Сталося це приблизно в 320 році, коли Лікіній, співправитель Костянтина Великого, боровся проти християнства. Тіла воїнів спалили, а кістки кинули в воду. Через три дні єпископ Севастийский, Блаженний Петро, ​​з кліриками зібрав останки і поховав їх з почестями. Пам’ять про цих ревних вірян шанують і досі.