Про це місце
Вулиця Лесі Українки – пішохідна вулиця в центральній частині міста. Вона заснована за часів середньовіччя, відігравала роль головної пішохідної та транспортної артерії. На вулиці розташовані пам’ятники архітектури. З XIX століття це головна вулиця в місті.
Від Братського мосту через вулицю Сенаторки, Кривий Вал, Градний Узвіз проходить пішохідна вулиця імені Лесі Українки та виходить прямо до Театральної площі. За часів Середньовіччя вулиця вела на північ і на схід від міста. Спочатку вулиця називалася Олицькою (до кінця XVI століття) далі вона була перейменована в Дубнівську вулицю. Після того, як вулицю продовжили до військових казарм і замостили, вона отримала стратегічне значення і нову назву: Шосова вулиця. Тепер це центр міста. Будинки, збудовані уздовж вулиці, з дерев’яних перебудували на цегляні. Поруч створили міський парк і два "електротеатри". Під час Першої світової війни вулиця отримала назву "Головна". На початку XX століття Волинь увійшла до складу Польщі, і вулиця була перейменована вкотре – "Ягеллонського". Це, як і раніше, центральна вулиця міста, з проїжджою частиною, вимощеною шестикутними плитами. З 1939 року це вулиця імені Сталіна, у повоєнний час вулиця Радянська, лише з 1990 року вулицю назвали іменем Лесі Українки.