У 1612 році Петропавлівський костел був перебудований, головному фасаду додали риси раннього бароко. Практично в такому вигляді він і дійшов до наших днів, хоча в 1920 році був розорений більшовицькими військами, але потім знову відбудований. Після Другої світової війни костел закрили. Повернули його віруючим тільки в 1991 році. Костел в плані хрестоподібний. Він має один неф і трансепт. Склепіння – хрестові. Як і всі костели, Петропавлівський має арочні вікна. Інтер’єр оформлений дуже скромно, що не характерно для часу побудови храму. З оригінального настінного темперного розпису зберігся лише єдиний фрагмент на східній вівтарній стіні із зображенням кіота в стилі бароко. У південному плечі трансепта можна бачити вмурований білий камінь із гербом і датою "1607 рік". Недалеко від костелу знаходиться замок Радзивілів, а біля храму похована дружина одного з представників роду князя Станіслава. Як і багато століть назад, костел може вміщувати не більше 30 осіб.