Навіть сьогодні церква виглядає переконливо, хоча всюди відпадає штукатурка, оздоблення інтер’єрів втрачене повністю, починає руйнуватися цегляна кладка, дерев’яні елементи будівлі згнили, а ще ж були прибудовані до храму відкрита галерея і дзвіниця, нині зруйновані. Церква має статус пам’ятки архітектури національного значення, але вона ще й пам’ятка історії. Адже в ній, безсумнівно, побував в 1847 році наш національний геній Тарас Шевченко, коли був запрошений в Бігач тутешнім поміщиком Миколою Кейкуатовим. На згадку про цю подію в селі встановлено пам’ятний знак. У свою чергу храм, пов’язаний з ім’ям Кобзаря, досі не відновлений.