Наразі існує два варіанти тих подій, що різняться своїм тлумаченням. Поза сумнівом, героїзм кавалеристів і їхня перемога подиву гідні, та щодо того, чому уможливилася ця зухвала атака, немає певності. Чи це була безвихідь, а чи нерозсудливість або палке бажання будь-що досягти мети – історики ще не дійшли згоди.За першою версією, яку поширювали радянські ідеологи, у травні 1920 року бригада червоних кіннотників, очолювана легендарним Котовським, протистояла білополякам. В околицях містечка Вільшанка було вирішено оголосити привал, і виснажені воїни вирішили скупатися у ставку. Та Котовський завчасу виставив дозорців, котрі побачили, що великий загін польських легіонерів пішов у наступ. Оскільки одягатися не було часу, бійці дали гідну відсіч ворогові голяка. Це пригнітило ворога, й він відступив, гнаний гострими клинками червоноармійців.Більш прозаїчна версія твердить, що командир бригади серед ночі поспіхом розбуркав усю бригаду, бо ворог захопив музичні інструменти, що були гордістю бригади.