У храмі зберігається частичка мощей Святителя Миколая та його чудотворна ікона. Як свідчить Іпатіївський літопис, саме перед нею прихиляв свої коліна князь Данило Галицький, приїздивши молитись до древньої обителі. За свою історію храм жодного разу не закривався, а місцевий священик Моргаєвський в часи Другої світової війни навіть писав листи-прохання про захист святині до самого Сталіна. Підземелля Миколаївського храму носять в собі не менше таємниць. Старожили згадують про два яруси нижнього храму і підземні ходи, які ведуть аж до самого замку Любарта, що у Луцьку. Ще однією святинею храму є ікона Матері Божої "Жидичинська", яка прикрашена позолоченою оправою. Фахівці з давнього українського іконопису відносять написання образу до початку XVIII століття. У храмі щоденно здійснюється Божественна літургія, протягом усього дня є можливість приклонитися до святинь.