Точну дату спорудження назвати не можна, проте його приблизно можна віднести до X – XI століття (є версії, що й раніше). Якщо врахувати, що спочатку храм був язичницьким, а згодом, коли Русь охрестили, перетворився на християнську святиню, пізніше X століття він зведений бути не міг. Недалеко від власне грота знаходиться поклінний хрест, і за повір’ями, якщо незаміжня дівчина на Воздвиження покладе на нього квіти, через рік вона стане дружиною. Вважається, що цей символ приносить любов і подружнє благополуччя, адже він поєднує в собі жіноче й чоловіче начала, а також уособлює Повітря, Землю, Вогонь і Воду. Монастир на цьому місці був заснований у 1600 році, і ченці, які жили тут, переселялися з печери в келії. Поруч з печерою розташований камінь, який раніше призначався для культових обрядів. Тут приносили жертви, причому вбивали живих істот. Дощова вода, яка стікає по жолобу, досі здається червоною, наче кров.