Уперше існування замку позначене в документах в 1436 році. До кінця цього століття він оформився як резиденція вельмож Бучацьких, які потім розширили будівництво, здійснили деяку реконструкцію, а також добудували вежі. Уже в XVII столітті з’являється новий власник – А. Конецпольський, який організував нову лінію оборони зі стін і веж. Він же звів палац. З кожним наступним власником фортеця дедалі більше розширювалася й обростала новими прибудовами. Історія ознаменовує подальший перехід будівлі з рук у руки. Її завоювали турки. Потім передали полякам. Пізніше потрапила до рук католицьких ченців, які спорудили монастир і школу для дівчаток. Її засновниця, М. Даровська, на честь якої в наш час назвали обитель, знайшла спокій на невеликому кладовищі біля споруди. За радянських часів з пам’ятки архітектури намагалися зробити лікарню і санаторій, однак опісля все повернулося до початкового стану.