Найбільше жертв було 1939-го року, але пік репресій припав на 1941-й рік, коли під час відступу радянських військ були масові розстріли політичних в’язнів. У комплексі багато символічних компонентів. Найперше відвідувачі бачать ковану огорожу, що нагадує руки, що тягнуться до неба. Їх обплетено трояндовими гілками, котрі символізують нескорений дух загиблих за Україну. По обидва боки від входу – фрагменти тюремної стіни з ґратами на вікнах, а далі терновий вінець над аркою і пам’ятна стела. Перед музеєм Пієта міститься скульптура матері, що тримає тіло загиблого сина. Музей розташовано в двоповерховій будівлі, де, власне, і була в’язниця.У віддаленій частині комплексу – великий чорний хрест Стіни скорботи, барельєф мучеників і могила-саркофаг. Над музеєм розташовано дзвони пам’яті.