Село Івниця неподалік Житомира і родова садиба належали баронам де Шодуарам, які уславилися як власники найбільшої колекції старожитностей у Європі, власного музею в садибі і великої бібліотеки, що налічувала близько 30 тисяч книг). Садибу спорудили в другій половині XVIII ст. – на початку XX ст. Ландшафтний парк навколо садибного комплексу створили на пологому лівому схилі річки Івенки. До 1814 р. він належав поміщику Чернецькому. Потім його придбав Ян Йозеф де Шодуар. А останнім його господарем став цукрозаводчик Микола Терещенко. Раніше парк займав площу 37 га, зараз 14 га. Нині він перебуває у занедбаному стані, проте тут зростають 45 видів деревно-кустарної рослинності, загалом 800. Є тут і довгожителі віком понад 200 років. Від колись розкішного палацово-паркового ансамблю до наших днів збереглися фрагменти в’їзних барокових воріт, три вежі огорожі та господарський будинок. Двоповерховий палац, що стояв на терасі Івенки, було розібрано ще в середині XIX ст.