0 0 0

Про це місце

На Хмельниччині в красивому селі Водички в першій половині позаминулого століття, в 1825 році, польський шляхтич Вільгельм Залеський звів родовий палац, яким його нащадки володіли до 1917 року. Спершу це був одноповерховий будинок. В окремих приміщеннях ще збереглася тогочасна ліпнина. Коли надбудували другий поверх – невідомо.

Читати далі
Головна зовнішня окраса будівлі – ризаліт з парними пілястрами. Їхню верхню частину прикрашено маскаронами, які в результаті багаторазової побілки майже втратили свою рельєфність. Колись будинок мав ще й терасу, з якої можна було милуватися влаштованим у парку ставком, але її знищено, як італійський паркет в анфіладі кімнат, і білі кахлі, якими обклали печі, і оранжерея в парку... Зник і сам парк, створений Діонісієм Міклером (1762-1853) – ірландським ботаніком і знаменитим майстром садово-паркового мистецтва, котрий працював переважно в Україні. Садиба була оточена триметровим валом. Його зрівняли вже в середині ХХ століття, коли через цю ділянку було прокладено дорогу. Є легенда, що з садиби вів підземний хід, але його так і не виявили. Неподалік від садиби була винокурня, яка належала Залеським. 1925 року в будівлі розмістили сільську школу, а в 1930-1938 роках Академію мистецтв артілі "Шлях Леніна". У 1938-1966 роках у будівлі був дитячий будинок, зараз знову сільська школа і дитячий садок. Радянський слід в архітектурі будівлі – це балкон, на який неможливо вийти, адже двері замуровано.


Послуги

Поряд з цим місцем

Де зупинитися

Де поїсти

Чим зайнятись

Всі відгуки

Партнери відпочинку