Стрільчасті вікна, вежі й інші елементи готичної архітектури з’явилися на цьому місці завдяки А. Грохольському, який спорудив палац. Цей земельний магнат володів селищем на межі XVIII і XIX століть. В кінці XVIII століття маєток перейшов до господаря цукрового заводу М. Терещенко, а незабаром садиба стала власністю його брата - Ф. Терещенко. Останній зробив реконструкцію палацу і сусіднього цукрового заводу, що належав родині. Пізніше син Терещенко організував на території заводу авіамайстерню і налагодив виробництво військових літаків. У нинішній час в приміщенні заводу розташований музей, присвячений родині. На сьогоднішній день палац опинився в руках Житомирської єпархії Української православної церкви Московського патріархату, і в цій будівлі, що поступово втрачає колишній розкішний вигляд, відкритий монастир для жінок.