Садиба будувалася для нащадків генерала Василя Попова, який колись отримав тутешні землі від цариці Катерини II. Його онук-тезка в другій половині XIX століття звів цю величну палацову будівлю з фортечною стіною, яка нагадувала середньовічний замок. Чотириповерховий палац був побудований з використанням різноманітних архітектурних стилів за проектом архітектора з Мелітополя Олександра Агеєнка. Головний будівельний матеріал - цегла, оскільки Попови володіли цегельним заводом. Після завершення будівництва ця споруда стало вважатися найбільшим замком Східної Європи. Там знаходилася красива бальна зала, велика бібліотека з рідкісними книгами, унікальна кімната з механічними фігурами, обсерваторія і картинна галерея, серед якої можна було побачити справжні роботи Гойї, Рембрандта і Тиціана. За радянських часів садибу розграбували і частково розібрали на будматеріали. На сьогоднішній день від палацу збереглася лише вежа і три флігелі. В одному з них в 1993 році відкрився музей, присвячений історії маєтку, етнографії краю, а також подіям Другої світової війни і експонування художніх картин.