Невиразний, на перший погляд, костел звели в XIV столітті на місці каплиці, заснованої в XIII столітті. Але, згідно з однією з версій, він з’явився набагато раніше, приблизно в XII столітті. Головною метою даної споруди була її оборонна здатність, тому храм обнесли муром і ровом. У XVIII столітті добудували дерев’яну дзвіницю. Існує безліч легенд, пов’язаних із даною святинею. Кажуть, що тут стояв монастир угорського царя Шоломона (Соломона), який був онуком київського князя Ярослава Мудрого. У цьому монастирі цар у повній самоті замолював гріхи. Також поруч із храмом було виявлено підставу колишньої ризниці, під якою знайшли залишки стародавніх поховань. Костел неодноразово реставрувався. Цікавим елементом будівлі вважаються невеликі бічні вікна, виконані в романо-готичному стилі. Вони показують значну товщину стін. Усередині можна побачити фрескові розписи стін XIV століття, серед яких – "Св. Катерина", "Явлення Христа Марії" і "Молитва про чашу". Спочатку храм призначався для католиків, але в 1590 році він став реформаторським.