Боярка, розташована на березі річки з такою самою назвою, – справді старе село. Його було вперше згадано в документах середини XVII століття. У XVIII столітті ним володіли польські магнати Яблонські, а згодом Браницькі. На цій території мешкали люди ще з епохи пізнього палеоліту. На околицях села знайдено також артефакти періоду трипільської та зарубинецької культур, епохи давньої Русі, доби пізнього середньовіччя та два цвинтарі, що належать до епохи бронзи і раннього періоду залізного віку. Об’єктами історико-етнографічного комплексу є церкви, освячені в пам’ять про святих мучениць Віру, Надію, Любов та їхню матір Софію, дзвіниця, історико-етнографічний музей, ресторанний комплекс, кілька альтанок серед мальовничих ставків. Архітектурний стиль будівель церкви і дзвіниці нагадує і візантійський, і псковсько-новгородський. Наразі історико-етнографічний музей не працює.