У ті часи завод являв собою низку будівель, критих очеретом, де всі операції проводилися вручну, а обладнання було найпримітивнішим. Готовий цукор упаковувався в дерев’яні діжки. Виробляло підприємство до 45 пудів продукції на добу. У 1865 році пожежею завод був знищений повністю. Поміщиком він був знову відбудований і почав роботу в 1867 році. Поступово на заводі встановлювалося більш досконале обладнання, і до 1893 року підприємство виробляло вже 220 центнерів цукру на добу. Реконструкції 1908-1912 років дали змогу збільшити цю цифру до 720 центнерів. У роки радянської влади підприємство також кілька разів реконструювалося і в 1953 році виробляло на добу 1300 центнерів цукру, а в 1972-му – 1892 тонни. У 2000 році завод став закритим акціонерним товариством "Вінницьке переробне підприємство" і його діяльність була припинена. Жителі села активно боролися за збереження підприємства, яке за ці роки було кілька разів перепродано. Робота підприємства була відновлена ​​в 2007 році. Зараз завод "Моєвський цукор", як і "Капустянський цукор", і "Соколівський цукор", став частиною компанії "Кряж", створеної в 1992 році підприємцем Іваном Мовчаном, і нарощує виробництво продукції. Заводські будови нині охороняються державою як пам’ятка архітектури та історії місцевого значення.