Вперше костел був згаданий в письмових документах 1722 року. Зводився на кошти архієпископа, київського воєводи Юзефа Потоцького і Яна Скарбека, приблизно з 1722 по 1741 роки. У 1767 році тут вже було встановлено сім вівтарів, побудовано дзвіницю. У 1774 році храм розписали – над південним входом до ризниці зображено "Воскресіння Лазаря", "Вечеря в Еманусі" – над північним. Вище, по боках від вікон – чотири Сивіли, а на склепінні купола – "Поклоніння волхвів". З боків від аркади зображені фігури ангелів, що оточують святу Вероніку, яка стоїть на колінах. У костелі також зображені фрагменти: "Смерть Мойсея", "Христос з дітьми", "Знаходження Хреста", "Втеча в Єгипет", "Поклоніння пастухів" та інші. На час закриття в 1945 році храм реставрували двічі. У 1955 році в будинку знаходився склад мінеральних добрив. У 1962 році місцеві селяни влаштували в будівлі пожежу.