Остання чверть XIX століття була ознаменована початком вільного життя для селян. Саме після скасування кріпосного права для селян будь-яка плата за роботу здавалася прийнятною, тому великі магнати наймали задешево працівників на тільки-но побудовані заводи. Не став винятком і чавуноливарний механічний завод, відкритий двома німецькими колоністами в Вільнянську. Головною конторою Классена була будівля, розташована біля нинішньої автобусної станції міста, яка асоціюється у місцевих жителів з відділенням поштового зв’язку. 1891 рік ознаменувався переходом заводу у власність Нейфельда. З тих пір виробництво жаток, молотарок і плугів зросло в рази, і продукція стала конкурентоспроможною на зовнішньому ринку. З початком Першої світової війни цехи заводу були націлені на виготовлення військової продукції. У 1924 році на честь 110-річчя з дня народження Тараса Шевченка підприємство було перейменовано на його честь. Сьогодні в цехах виробляють вогнегасники, кондиціонери для сільськогосподарських машин і т.ін.