Село (тепер селище міського типу) Антоніни стало належати регентові коронної канцелярії Ігнатію Мальчевському разом зі спадщиною його дружини Антоніни Сангушко. Село мало назву Голодьки. І. Мальчевський у другій половині XVIII століття звів палац на березі річки Ікопоть і розбив парк, один з найкращих на Волині. Садибу він перейменував на честь дружини. Поступово село і парк теж прибрали її ім’я. До 1851 року садиба належала литовсько-українському князівському роду Сангушків. У цей період було розширено парк і створено оранжерею. У парку висадили понад 60 видів екзотичних порід дерев і чагарників, велику колекцію квітів, там же розташовувалося джерело з цілющою водою. У 1851-1917 роки маєток став власністю сім’ї польського сімейства Потоцьких у результаті шлюбного союзу М. Сангушко і А. Потоцького. Палац, побудований І. Мальчевським, був яскравим зразком стилю бароко. Наприкінці XIX – на початку XX століття проводилася реконструкція палацу під керівництвом архітекторів Ф. Арво і Ф. Фельнера. У 1919 році будівлю знищили більшовики. На його місці з’явився стадіон. Збереглася частина господарських будівель і залишок парку. Останньому в 1960 році надали статус пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення. З уцілілих будівель привертають увагу колишня будівля гаража, де зараз розміщено сільраду, флігель, кінний манеж, художні пілони з родовими гербами Сангушків і Потоцьких.