Про це місце
Свято-Василівський жіночий монастир – це доволі великий архітектурний комплекс, який складається з собору святого Василя, дзвінниці та приміщень келій, в яких живуть монахині. Свято-Василівський храм є найдревнішим з усіх релігійних споруд в Овручі. Після його серйозної руйнації, проводилися масштабні реставраційні роботи, активну участь у яких взяли сестри-монахині жіночої спільноти. Вони кожного дня виконували складні виснажливі роботи з будівництва цегляного заводу й житлових приміщень при монастирі.
Найпершою настоятелькою Василівського монастиря була інокиня Лідія, а після її смерті святинею опікувалася духовна сестра Павла.
Статус монастиря було надано 1910 року, а за два роки Василівська церква стала його соборним храмом. В архітектурі зведеного ще 1190 року за ініціативи Рюріка Ростиславовича храму прослідковувалися елементи київської, смоленської та гродненської шкіл.
Споруду зруйнували 1321 року, а відбудували лише у 1907-1909 роках. Проект реконструції розробив О. Щусєв, а розпис храму виконав А. Блазнов. Під час реставраційних робіт побудували і келії для монахинь.
1911 року при освяченні храму особисто був присутній імператор Російської імперії Микола II.