Монастир відбудували 1720 року на пожертви І. Потоцького, київського воєводи. Спочатку монастир був чоловічим, але з часом став жіночим. Пік розквіту припадає на другу половину XIX століття, коли святиня знаходилася під управлінням ігумені Аполлінарії. За її головування було реконструйовано Успенську та Миколаївську церкви, а до кінця 1881 року було зведено храм Пресвятої Трійці, дзвіниці, гуртожиток, трапезну, будинок священика та готель. Троїцькому собору єдиному вдалося встояти після радянських гонінь за релігією. У 90-х роках монастир в черговий раз пережив реконструкцію. Тоді збудували дзвіницю і капличку. У лютому 2006 року монастирем було затверджено ставропігію Блаженнішого Митрополита Київського. Зараз на території знаходиться школа-інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку. Монастир власними силами обробляє семигектарну ділянку, веде підсобне господарство, має майстерний цех із пошиття риз. При монастирі функціонує недільна школа, є церковна бібліотека і навіть музей обителі.